Виявляється, ці два поетичні українські генії України народилися в один день. Вчора ми вшанували Олену Телігу, а сьогодні хочемо розповісти про Олега Ольжича. 21 липня виповнилося 115 років від дня його народження. Як і Олена Теліга, він вважався найбільшим націоналістом, який присвятив своє життя ідеї відновлення Соборної України.

![](https://images.ecency.com/DQmeaP1MwW81F1f8uNKNU9NspQJSqgNxVQAw1zQR217Eda9/_.jpeg)
[Джерело світлини](http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2019/12/blog-post_27.html)

Олег Ольжич (справжнє прізвище Кандиба) син найліричнішого поета свого часу Олександра Олеся, який на момент окупації України більшовиками перебував на дипломатичній службі в одному з іноземних представництв УНР. Його дружина з маленьким сином Олегом на момент окупації залишись в Україні, де проживали в Пущі-Водиці. Цей період життя під окупацією матері з сином перетворився на виживання. Згодом Олег Ольжич згадуючи цей період розповів, що йому з мамою доводилось ходити навколишніми селами і вимінювати одяг та предмети побуту на харчі. 

Згодом, Олександр Олесь домігся від радянської влади дозволу на еміграцію дружни та сина. Родина воз'єдналася в Празі. Олег вступив на філософський факультет Карлового університету, а також записався на літературно-історичний відділ педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова. В університеті він захопився археологією, але поезія всеодно займала значну частину його серця. Перші його вірші надруковані в "Літературно-науковому віснику" приносять йому визнання, і з цього моменту його називають поетом Ольжичем.  

В 1929 році Олег вступає в щойно створену Організацію Українських Націоналістів. 

В науковій діяльності Олег Ольжич також мав неабиякі успіхи. Його науковими працями з археології зацікавився Гарвардський університет. Молодому науковцю вдається підкорити Америку: він читає лекції, публікується в наукових виданнях, розвиває зв'язки з діаспорою. Ще в Празі він зустрічає своє кохання - американську археологиню та доньку мільйонера Етель Лессер. Американська мрія для українця стала такою близькою, але Ольжич обирає Україну де в боротьбі за Карпатську Україну він потрапляє в угорський полон. 

На початку Другої світової Олег Ольжич їде до Києва, де у співпраці з Оленою Телігою та  іншими українськими письменниками ведуть підпільну визвольну боротьбу. Гестапо оголосило Ольжича в розшук. Він не короткий час очолив "мельниківський" осередок ОУН після арешту Андрія Мельника, а 25 травня 1944 року німці таки заарештували Олега Ольжича у Львові. Як провідника "мельниківського" ОУН його кинули до Заксенхаузена, де він помер від жорстоких катувань на початку 1944 року. 

***"Захочеш і будеш,
В людині, затям, 
лежить невідгадана сила,
Зрослась небезпека з відважним життям, 
як з тілом смертельника крила"***

У створенні допису використано матеріали з наступних джерел: 
[Джерело 1](http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2019/12/blog-post_27.html)
[Джерело 2](https://uk.wikipedia.org/wiki/Олег_Ольжич)